У чому сутність закону всесвітнього тяжіння?

Відкритий Ісааком Ньютоном в XVII столітті закон всесвітнього тяжіння є одним з універсальних законів природи. Згідно з цим законом, всі матеріальні тіла притягують один одного, причому величина сили тяжіння не залежить від фізичних і хімічних властивостей тіл, від стану їх руху, від властивостей середовища, де знаходяться тіла. На Землі тяжіння виявляється насамперед в існуванні сили тяжіння, що є результатом тяжіння всякого матеріального тіла Землею. Формулюється закон всесвітнього тяжіння наступним чином: кожні дві матеріальні частки притягуються одна до одної з силою, прямо пропорційною їх масам і обернено пропорційною квадрату відстані між ними; сила спрямована вздовж прямої, що з'єднує ці частинки. Коефіцієнт пропорційності в зазначеному співвідношенні називають універсальною гравітаційною сталою. Під «частками» маються на увазі тіла, розміри яких дуже малі в порівнянні з відстанями між ними, тобто матеріальні точки. З відкриттям закону всесвітнього тяжіння емпірично відкриті Кеплером закони руху планет, доти не мали пояснення, звелися до дії на планети однієї - єдиної сили, спрямованої до Сонця. Дія цього ж закону обумовлює рух всіх інших тіл Сонячної системи (супутників планет, астероїдів, комет, метеоритів), а також взаємний рух будь-якої іншої пари об'єктів у Всесвіті (зірок, галактик, скупчень галактик).

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Додаткова інформація